A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Шевченківська громада
Черкаська область, Звенигородський район

В селі Шевченкове народились:

Дата: 20.07.2020 12:22
Кількість переглядів: 51

Тарас Григорович Шевченко -  видатний український поет, прозаїк, драматург, художник, політичний і громадський діяч. Він був людиною універсальних обдарувань та інтересів. Все його життя і творчість були присвячені українському народу.   Національний герой і символ України.

 

 Хведот Бондар – славний  земляк,  народився  в с. Керелівка,    учасник руху  Вільного козацтва на Звенигородщині. 7 березня 1918 р. біля    ст. Бобринської (тепер станція Тараса Шевченка) Вільне козацтво (8000 осіб) розгромило збільшовичені частини російської армії, які дехто називає 8 російською армією, а інші – «муравйовцями».  Операцією командував Хведот Бондар родом із с. Керелівки (нині Шевченкове)

 

 Кошиць Павло Олексійович (Порай-Кошиць) - (1863 - 1904) - оперний і камерний співак (тенор), педагог, батько Ніни Кошиць,   двоюрідний брат Олександра Кошиця;

 

Кошиць Ніна Павлівна (справжнє прізвище — Порай-Кошиць) - 17 (29) січня 1892, с. Кирилівка  тепер  с. Шевченкове —  † 14 травня 1965, м. Санта-АнаКаліфорнія) — українська оперна та камерна співачка (сопрано) і педагог, одна з найвидатніших камерних співачок XX століття.

 

Ткаченко Григорій Васильович - (24 січня 1900 — †1943?, Київ?) — український радянський науковець,  перший директор  Інституту  мовознавства    ВУАН (1930–1933 рр.), педагог.

 У листопаді 1929 р. став аспірантом "Науково-дослідчого Інституту Шевченківського в Києві". На другому році аспірантури Ткаченко Г.В. стає директором новоствореного Науково-дослідного інституту мовознавства. Одночасно з тим став головним редактором видань НДІ: "На мовознавчому фронті" (1931, кн. 1) та "Мовознавство" (1932–1933). Склав передмову до відомої монографії С.С. Смеречинського "Нариси з української синтакси (у зв’язку з фразеологією та стилістикою)" (1932) та брав участь у створені колективного підручника "Робітна книга з української мови й літератури для шкіл середньої вертикалі" (Х., 1931). Долучився до шевченкіани, підготувавши й супроводивши передмовою книгу "Споминків" про Кобзаря  Варфоломія Шевченка (1931).

Події останніх років життя та й точна дата смерті достеменно не відомі.

 

Скляр Григорій Михайлович

(10січня 1906Шевченкове — 22липня 1980Бобруйськ) — радянський офіцер, учасник німецько-радянської і радянсько-японської воєн, Герой Радянського Союзу (1943) . Нагороджений: орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапораорденами Суворова 3-го ступеня, Червоної Зіркимедалями.

 

Пилипенко Анатолій Терентійович - ( 3 травня1914 р- 20 квітня 1993) – український хімік-аналітик, академік АН УРСР, доктор хімічних наук, завідувач кафедри хімії і аналізу рідкісних елементів (1961—1975). Протягом 1960-1968 років обіймав посаду декана хімічного факультету Київського національного університету ім. Т. Шевченка, з 1971 по 1975- проректора з навчальної роботи.

У 1969 році Пилипенко був обраний членом – кореспондентом АН УРСР.

В 1975році став  академіком АН УРСР

 

Білан Олексій Омелянович -  (05(18). 10. 1910 – 14. 11. 1993, Дніпропетровськ) – фахівець у галузі гідравліки та водопостачання. Доктор  технічних  наук (1968), професор (1969). Закінчив  Харківський  с-г  інститут (1933), Дніпропетровський інститут інж. залізнич. транспорту (1939). У 1939–44 працював на Східно-Сибірській залізниці; 1944–93 – Дніпропетровський технічний університет залізничного транспорту: асистент  доцента (від 1947), завідувач  кафедри (від 1952), професор   (1990–1993).

 Розробив теорію інерцій  водопідйомника, на базі якої здійснив безупинне поповнення водою паровозів і запропонував два  універсальні методи гідравл. розрахунку водопровідних мереж.

 

Савченко Анатолій Олексійович — ( 1.05. 1936 - 09.2014) поет, літератор, член Національної спілки письменників України, художник,  педагог,  відмінник народної освіти України, лауреат премії імені О.Захаренка.

 Поет любив писати про Україну, про природу нашого рідного краю, про людей, які живуть поряд, та, звісно, про кохання. Починаючи з 2005 року у Черкаському видавництві „Брама-Україна” видруковані збірки творів поета: „Понад Тікичем”, „Нічого такого”, „Стежинкою в стиглому житі”,

„Є куточок землі”, „І слово диха на долоні”, „Хто довкола, або Білі пелюстки глоду”, „На неокраєнім крилі”.

Всього у його доробку понад 1000 віршів, кілька тисяч сторінок щоденників, нариси, новели, психологічні етюди.

 

Сокирко Микола Пантелеймонович – композитор диригент, співак, музикант,  актор, драматург, режисер.   Найбільшою любов’ю його став сільський хор, яким керував не один десяток літ. Саме завдяки його творчій майстерності хор досяг Всеукраїнських висот, стаючи переможцем багатьох конкурсів. А в 1956 році на республіканському огляді сільських хорів посідає перше місце, в акапельному виконанні проспівавши поліфонічний твір Миколи Лисенка на слова Тараса Шевченка  «Радуйся, ниво, ниво неполитая…»,  виконати  який не  кожен і професійний хорист-диригент візьметься…

У 1964 році хор села Шевченкове отримує найвищу мистецьку винагороду – стає Народною капелою. Це було визнанням високого таланту усіх хористів і їхнього керівника зокрема.

 

Гулак Тамара Вікторівна — трудову діяльність розпочала в Шевченківському сільському Будинку культури в 1965 році. Працювала на посаді керівника драматичного гуртка, який одержав визнання і глядачів, і авторитетних комісій на районних, обласних та республіканських оглядах-конкурсах художньої самодіяльності.

       Тривалий час  Гулак Т.В. була директором Будинку культури, а з 1988 року очолила літературно-меморіальний музей Т.Г. Шевченка, який став серцевиною історико-культурного заповідника „Батьківщина Тараса Шевченка”.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Коментарі:

Ваш коментар може бути першим :)

Додати коментар


« повернутися

Коментування статті/новини

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь